06.08.2008р.
Інформація - обгрунтування Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо недоцільності введення мораторію на полювання на території Харківської області.
Станом на 1 січня 2008 року в Харківській області зареєстровано 15 користувачів мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області складає 2639,4 тис. га, в тому числі:
- 1.Харківська обласна організація УТМР - 2282,2 тис. га. ( 86,4 % ).
- 2.Державні підприємства ХОУЛМГ - 72,2 тис. га ( 2,7 % ).
- 3.Харківська гарнізонна організація ТВМР Збройних Сил України - 88,8 тис.га(3.4%).
- 4.Інші товариства мисливців - 196,2 тис. га ( 7,4 % ).
В області зареєстровано близько 37 тисяч мисливців, які сплатили 500 грн. кожний за отримання права на полювання. Це вартість членських внесків, трудоучасті, контрольної та відстріляної карток, а ще мисливець повинен придбати набої та інше мисливське спорядження. Загальна сума грошових витрат всіх мисливців складає біля 20 млн.грн які спрямовуються на ведення мисливського господарства, охорону тваринного світу.
За даними таксації в угіддях області ураховано 70 лосів, 270 оленів благородних, 240 оленів плямистих, 5940 козуль, 2410 кабанів, 104390 зайців і 28510 бабаків.
В порівнянні з минулим роком по області спостерігається збільшення чисельності копитних тварин на 210 голів, у т.ч.: оленя благородного на 30 голів, оленя плямистого на 50 голів, козулі на 100 голів і кабана на 30 голів.
В угіддях державних мисливських господарств, по основних об’єктах полювання, фактична чисельність до оптимального рівня складає: козуля – 101 %, кабан – 115 %, олень благородний – 118 %.
Фактична чисельність копитних тварин по громадських мисливських організаціях досягла оптимального рівня не в усіх районних організаціях. Де оптимальна чисельність не досягнута – полювання спеціально уповноваженими органами не відкривається.Високі показники наявності копитних тварин в приватних мисливських господарствах. Це є наслідком того, що вони мають можливість вкладати значні кошти на охорону та відтворення тваринного світу.
У випадку заборони полювання мисливські господарства зазнають збитків.
Найважливішими заходами збільшення чисельності мисливських тварин є підгодівля їх в зимовий період. В разі закриття полювання мисливські господарства не матимуть фінансової можливості це здійснювати.
До того-ж, на приватні і державні мисливські господарства щорічно надходять колективні звернення і скарги громадян, що дикі тварини знищують сільськогосподарські культури на ланах підприємств та городах мешканців сіл прилеглих до лісів.
В області щорічно працюють до 70 спеціалізованих бригад по регулюванню чисельності хижих та шкідливих тварин. За минулий рік відстріляні 86 вовків, 5560 лисиць, 4220 бродячих собак і 1880 котів. На цю роботу теж не буде коштів в господарствах.
В мисливських господарствах і лісгоспах області створені постійні рейдові бригади по охороні державного мисливського фонду. Ефективність роботи рейдових бригад свідчить сама за себе, щорічно складається 10 – 15 % протоколів від загальної кількості по Україні. Ця робота теж зійде нанівець за відсутності коштів в господарствах.
На території мисливських угідь Харківської області побудовано 8 вольєрів для штучного розведення диких парнокопитних тварин загальною площею 42,5 га, в яких утримується 196 кабанів, 18 оленів благородних і 17 оленів плямистих, без урахування приплоду поточного року.
Крім того на території базового мисливського господарства ДП « Гутянське ЛГ » працює фазанарій на 1000 голів з приміщенням для інкубації яєць. В мисливських угіддях ТОВ « ЄФР » збудовано показові вольєри для розведення і утримання дикої птиці – фазана, качок та інших.
Практикується реалізація вольєрного кабана та мисливських птахів і випуск їх приплоду в угіддя.
Практика минулих років показує, що заборона полювання призводить до зменшення чисельності мисливських тварин, так як різко зростає браконьєрство, збільшується чисельність шкідливих хижаків, небезпечних хвороб спільних для тварин і людей та інше.
Вважаємо, що для заборони полювання в області відсутні аргументовані підстави.
Заборона полювання обмежує права громадян, що суперечить ст.ст. 13, 22, 43, 64 Конституції України.
Вказане також не відповідає нормам Закону України «Про мисливське господарство та полювання» у частині забезпечення рівних прав усім користувачам мисливських угідь та цільового обмеження мисливських дій (заходів).
Мораторій на полювання негативно вплине на дохідну та видаткову частини бюджету, а також на виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді, призведе до недоотримання доходів користувачами мисливських угідь, що в свою чергу призведе до скорочення витрат на охорону та відтворення державного мисливського фонду.
Заборона полювання фактично ліквідує мисливське господарство як галузь суспільного виробництва, основним завданням якого є охорона, використання та відтворення тваринного світу, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України зазначає, що введення мораторію на полювання є неможливим без резервування у державному бюджеті України коштів, спрямованих на забезпечення належного рівня охорони, збереження та відтворення мисливської фауни на період дії заборони, оскільки ці заходи зараз фінансуються за кошти мисливських господарств, які утримуються ними за рахунок здійснення полювання. Державний комітет лісового господарства України вважає, що вже існують законодавчо передбачені механізми контролю за веденням мисливського господарства користувачами мисливських угідь. А Всеукраїнська рада Українського товариства мисливців і рибалок висловлює стурбованість та незгоду щодо заборони полювання і просить це відхилити.
Згідно п.8 ст.39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що проводиться з порушенням вимог, установлених цим Законом, належить до прав працівників уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.
Згідно статті того ж Закону до повноважень обласних рад не належить питання що до закриття полювання.
Крім відміченого слід звернути увагу на те, що автором винесення цього питання на сесію, в обгрунтуванні приведені літературні фактори, які гальмують розвиток мисливського господарства, не порівнявши їх з фактичними показниками по області.
Рахуємо, що це питання виносити на сесію недоцільно.
Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства



|